Успіхи людей нової хвилі

Ряди професійних людей українського походження в Америці -  багаточисленні, але завжди приємно чути, як вони збільшуються. Адже це  говорить  багато про нас, як українську спільноту в цій країні. Наше довкілля пізнає нас: - Хто ми, - а ми радіємо, що наша спільнота підноситься вгору на “соціальній драбині”.

Звичайно, тішимося як наша молодь, що тут народилася, дбає про те, щоб здобувати вищу освіту, як проривається в різні галузі американського життя, щоб рости інтелектуально і, заразом,  користати з різних благ цієї багатої країни.

Однак прорватися в сферу професійного життя в цій країні не завжди і не всім було легко. Згадаймо наших людей, що приїхали  до Америки після закінчення Другої Світової війни. В їхніх рядах було чимало людей з високою освітою: художники, артисти, співаки, журналісти, поети, письменники, інженери,  архітекти, адвокати, лікарі, професори-викладачі, науковці. Ті, що попрацювали над собою, реалізували себе, змогли примінити  свою освіту і своє знання до нових обставин та  вимог цієї країни. Ми раділи цьому розвиткові подій, бо це були не тільки особисті досягнення поодиноких людей, але і престиж для української етнічної групи і користь для нашої української спільноти.

З проголошенням (відновленням) державної незалежности України, в Америці появилася нова хвиля емігрантів, багато з них також з високою освітою, які до часу свого виїзду з України, працювали професійно в різних ділянках вдома. І так як колись людям з катеґорії “переміщених осіб” доводилося попрацювати, щоб збагатити духовно і матеріально умови свого життя, так і новим емігрантам  доводиться проходити той самий процес, а передумовою будь-яких досягнень - це праця над собою. На підтвердження сказаного хай послужить за  приклад пані Галина Бориславська, про яку йтиме мова.

Народилася в Сибірі, в родині, в якій батько був репресований. Повернулася в Україну дволітньою дівчинкою, а коли їй було сім років, помер її батько. Своє початкове навчання почала в містечку Сколе, що в Карпатах (у школі, в якій 23 роки раніше я навчався короткий час ), а завершила його  медичною освітою в Івано-Франківському Державному  Медичному Інституті по спеціальності акушер-ґінеколог. В Україні працювала як лікар у рідному місті Сколе, в Стрию та в місті Бориня Турківського району. У 2000 році приїхала до Америки. Не знаючи мови, життя було нелегке. Але вона не розгубилася. Працювала над собою, вивчила  англійську мову, склала вступні медичні іспити й поступила на працю-резидентуру до Rush-Copley  шпиталю в місті Аврора, Ілліной, де продовжувала спеціалізуватися у своїй ділянці, поширюючи її в галузі сімейної медицини. Три роки впертої і наполегливої праці, при чому нелегкої, закінчилися літом цього року. Виконавши всі передумови, д-р Галина  Бориславська дістала дозвіл на медичну практику.

6 липня 2008 року д-р  Бориславська відкрила своє медичне бюро в українській околиці, в районі міста Чікаґо, що носить назву  “Українське село”. З цієї нагоди біля 65 друзів і приятелів прийшли на це дійство, щоб поґратулювати д-р Бориславській за її особисте досягнення та побажати  успіхів у її праці. Нове приміщення  посвятив о. Микола Бурядник, а прикрасив його своїми картинами художник Володимир  Монастирецький.

 Ведучим дружньої і товариської зустрічі був Лука Костелина. З вітальними словами і побажаннями виступали: д-р Лідія Купрієнко, шкільна подруга пані Галини з України, з якою тут разом вони здобували медичну освіту. Також виступила з вітальним словом д-р Діяна Гоман, під опікою якої д-р Галина відбувала медичну практику та д-р Оксана Винничук, її колишній викладач на медичних студіях в Україні. Відтак виступали:  Тарас Василик - голова УГО “Помаранчева Хвиля”, подруга д-р Олена Едвард родом з Криму, Лев Боднар, Марія Кутковська, Роман Яцківський, Анна Лукач, Галина Радь, від газети “Українське Слово” Іванна Яковенко та Володимир Монастирецький. З особливим вітанням виступила пані  Уляна Григорак, яка подарувала для д-р Бориславської рушник, на якому вишита молитва “Отче Наш” і який прикрашуватиме приймальню. І ще п-ні Анна Кульчицька подарувала для д-р Галини сувенір - репліку чаші. Останньою виступила  перед зібраними гостями мама д-р Галини - п-ні Марта Андрусейко, в словах якої звучала  материнська радість, переплетена спогадами і сльозами. Дійство завершилося виступом д-р Галини Бориславської, яка склала щиру подяку всім присутнім і тим, що мали відношення до неї на шляху її життєвої дороги.

Після офіційної частини, зустріч продовжувалася. До бюра загостив музичний гурт “Черемшина” з своїми побажаннями, які передала п-ні Оля Винничук. Гурт відтак розважав присутніх піснями.  Гості бавилися, розважалися і гостилися. Гостинний український стіл був багатий на різні смачні закуски, фрукти і напитки.

Бажаємо д-р Галі Бориславській успіхів у її праці як лікареві і як громадській діячці, яка є членом Ради УГО “Помаранчева Хвиля” та Українського Лікарського Товариства Північної Америки.