Старий Новий Рік з «Помаранчевою Хвилею»
Рейтинг користувача:
/ 1
Старий Новий Рік з «Помаранчевою Хвилею»
... А час летить , а час іде
І новий день для нас веде.
Бог держить ніч цю у руці
І час, і Сонця промінці,
І Місяць, й зорі в небесах...
Усе в Господніх є Руках.
/Стефанія Яворська, «Новорічна Ніч»/
Можливо незадовго, як буде на то воля Божа, така дещо суперечлива назва цього свята відійде в минуле і ми українці, хто дотримується Юліанського календаря, святкуватимемо Різдво і відповідно Новий Рік за єдиним, новим Григоріанським календарем, разом з цілим світом... А поки що, Чудового зимового вечора 14 січня 2012 року Божого, в Українському Культурному Осередку, що при парафії св. Володимира і Ольги, україська громада міста Чикаго, як і вся Україна, святкувала Старий Новий рік. Організаторами свята були Українська Громадська Організація «Помаранчева Хвиля», а родзинкою програми було Різдвяне дійство від театру «Гомін» та дитячої театральної студії «Диво» під керівництвом знаного нам усім Василя Митничука. Зала була вщент заповнена гостями, цього разу бажаючих попасти на свято було навіть більше ніж ми могли вмістити.
Відкривали свято традиційно молитвою, яку провадив о.Іван Кротець, а потім усіх вітав і запрошував до святкової вечері Голова «Помаранчевої Хвилі» Ярослав Загайський. Після того, як усі трішечки перекусили, до зали завітав Вертеп. Так вже якось склалося в нашому народі, що день так званого «Старого Нового Року» ми асоціюємо із традиційною «Маланкою», яка і по нині є чи не найпопулярнішим дійством в період Різдвяно-Новорічних свят. За поганською міфологією Маланка (Макоша) є богинею плодючості, а її суджений Василько - бог рослинності і начебто в цю новорічну ніч вони мають змогу «перевтілитися, вступити у свій шлюб, і «благословити» люд свій»... Важко такі популярні персонажі повязати із Преподобною Меланією Римською і Святим отцем Василієм Великим - святих, яких ми, згідно церковного календаря, повинні вшановувати в ці дні. То правда, що культура нашого народу глибоко сягає коріннями в дохристиянські часи. Ми повинні безперечно знати і памятати її. Але нам християнам ХХІ ст., варто таки усвідомлювати, чи радше розрізняти історію розвитку культури свого народу, його традиції, та їхнє сучасне трактування чи скоріше культивування у світлі Христового вчення. Людська кров, пролита колись в боротьбі з поганьством, вимагає певної застанови над цим. Це безперечно непросте питання чекає напевно ще свого осмислення і вирішення, до цього повинні бути залучені не тільки історики, етнографи, але й наше сучасне культурне та духовне середовище. Адже Коляда , теж колишня язичницька «Небесна матір», зуміла давно переосмислитись в нашій традиції і стала вагомою, та невідємною складовою вже християнскої культури і традиції нашого народу. Вона по суті, стала нашим оригінальним і автентичним дарунком, який ми сьогодні, поруч з іншими народами світу, в пошані складаємо Новонародженому і перед всіма віками сущому - нашому Єдиному Господеві Ісусові Христові. Ми намагались якось трішечки зупинити нашу увагу на цих речах, тому то театральне Різдвяне дійство від театру «Гомін» почалось саме із традиційного Вертепу. Це була свого роду преамбула до свята, торжественна і велична , яка повертає нас до першопричин всього сущого, до тієї величної історичної події Різдва Христового, події, яка поза сумнівом навіть невіруючих людей, 2000 років тому назавжди змінила подальший розвиток всього людства. А другу частину дійства продовжила вже традиційна жартівлива Маланка із жартами, запальними танцями, козою, міхоношею і звичайно «судженим Васильком» (подібно, колись на своїх початках, «Вертеп» ХVІІ ст., мав дві частини –офіційну, святу і сталу, та другу - народну, жартівливу і мінливу). Веселі жарти, запальні щедрівки і гуцульські танці задали святкового настрою всім присутнім у залі. Цей настрій вдало підримували до кінця забави музики відомого всім гурту «Черемшина» під керівництвом члена Ради нашої організації п. Олі Винничук і Ярослава Боднара.
Як вже видно з епіграфа, на вечорі всіх знову порадувала своєю поєзією п. Стефанія Яворська. Господарі вечора - наш голова п. Ярослав Загайський і режисер поетичного театру «Істина» п. Леоніда Митничук, не тільки доклали чимало зусиль в підготовці цього вечора, а й вдало провадили забаву жартівливими конкурсами і привітаннями всіх іменинників Василів, за що їм належиться велика подяка. Особливу подяку за велику працю, було висловлено режисерові театру «Гомін» п. Василеві Митничуку. Від імені УГО «Помаранчева Хвиля» йому, для творчої праці, було подаровано чудовий ноутбук. Цінним подарунком за велику і жертовну працю був відзначений інший іменинник - наш фінансист Василь Третяк. Особливою подякою, хотілось би відзначити керівника школи танцю «Вишиванка» при парафії св. Йосипа Обручника п. Павла Федьківа. Нелегко йому було з нами... Також від імені Ради УГО «Помаранчева Хвиля» хочу подякувати своїм колегам по сцені (мені вже традиційно судилось бути Іродом): воїнові - Андрію Гречанюку, подрузі-смерті - Оксані Галько, царям зі Сходу - Ярославу Купчаку, Олегу Павлюку, Сергію Сливчуку, міхоноші- Михайлові Бойчуку, і неповторній Маланці - Олегові Музиці. Дякуємо теж талановитому «збитошникові» Денискові Челаку, та пастушкам - Івасику Буряднику і Ромчику Герусу, Олі Кушнір, Лілі Війтик, Марті Курницькій, дякуємо ангелочкам, Марті Кривко і Марті Кучман, Лізі Паскевич із мамою Галиною, Даринці Любчик із мамою Іриною,п. Марійці Купчак і п. Лілії Челак. Велика подяка за приготування до свята належиться нашій невтомній Тетяні Чернишовій, також докторові Юрію Мельнику, Юрію Сороці, Роману Яцковському і Андрію Петриківу. А найбілше хочеться подякувати всім гостям, які завітали до нас на цю забаву і розділили з нами радість різдвяних свят. Їхні вдячні відгуки і щасливі посмішки є нам організаторам найкращою подякою за потрачені зусилля. То ж до нових зустрічей українська громадо! Всіх благ нам у Новому Році!!!
Щиро, з повагою, член Ради УГО «Помаранчева Хвиля», Ігор Худик
